Питання
Хто, як і яким чином визначає РАС у людини?
1,5 хвилин

Ефективність корекції аутизму залежить від того, коли його виявили та коли розпочали допомогу дитині. Чим раніше виявлені його ознаки, тим успішнішою буде корекція.

Хто діагностує аутизм?

Первинно ознаки аутизму може запідозрити близька людина, якщо знає на що варто звертати увагу. Дуже важливо, щоб близькі і рідні дитини знали базові ознаки розладу і спостерігали за розвитком в перші роки її життя.

В Україні ставити діагноз РАС може психіатр, втім у розвинених країнах світу це робить будь-який лікар, який пройшов сертифікацію щодо професійного тестування. В Україні вже теж є сертифіковані спеціалісти, які можуть провести опитування-тестування і визначити діагноз, але на остаточне слово в постановці діагнозу на рівні закону - має психіатр.

Це проблематичний момент, тому що не всі психіатри в Україні володіють методикою визначення РАС і часто ставляться помилкові і розмиті діагнози.

Психіатри, які володіють методикою можуть поставити в чергу на консультацію в декілька місяців. А час - критичний критерій для аутизму, тож варто пройти сертифіковане тестування у приватному порядку. Також, якщо вам пропонують зачекати декілька років для визначення діагнозу за підозри на РАС - шукайте іншого спеціаліста, бо зволікати це найгірший шлях.

Докладніше шлях діагностування РАС описаний у дорожній мапі для батьків.

Які методики використовуються?

Не існує лабораторного тесту для визначення в людини аутизму, тому РАС діагностується на основі аналізу поведінки.

У світі використовуються стандартизовані методики діагностики аутизму. У число обов’язкових тестів входять:

🧐 ADI-R ― діагностичне інтерв’ю, за допомогою якого можна отримати інформацію як для діагностики розладів аутистичного спектру, так і для оцінювання порушень при РАС.

Інтерв’ю проводиться з батьками та/або педагогами (психологами, дефектологами), які часто взаємодіють із дитиною. Цей тест проводиться для дітей від 2-х років та має 93 запитання.

За допомогою ADI-R вдається довести, що зміни в поведінці викликані саме аутизмом і присутні з раннього дитинства.

🧐 ADOS ― тест, який дозволяє оцінити аутистичні порушення (особливості спілкування та соціальної взаємодії), а також можливості й темп корекції поведінки. Сенс тесту в тому, що професіонал спостерігає за поведінкою дитини в іграх, завданнях, розмові, які пропонуються в певній послідовності.

Оскільки діти з розладами аутистичного спектру демонструють різні ступені розвитку та володіння мовою, то тест розділений на 5 модулів, кожен із яких відповідає певному віку.

Ці дві методики вважаються «золотим стандартом» діагностування РАС, оскільки дають найбільш повну картину.

Як проводиться діагностика?

Для постановки діагнозу РАС за дитиною повинні спостерігати батьки й лікарі.

Методика ADI-R ― це опитування близьких до дитини дорослих для встановлення часу розвитку симптомів.

Анкету тесту ADOS лікар або психолог заповнює власноруч за результатами спостереження за пацієнтом.

Навіщо взагалі діагностувати аутизм?

Люди з аутизмом зовнішньо не відрізняються від нормотипових людей. Так навіщо тоді діагностувати аутизм і проводити корекцію?

Тут може бути кілька варіантів відповіді:

✌🏻 Коли люди, які мають РАС, більш менш збалансовані, але їм може бути некомфортно від їх особливостей у психічному плані. Їм важко вибудовувати соціальні зв’язки, їх часто складно зрозуміти іншим, вони відчувають себе зайвими. Тому їм потрібно діагностувати аутизм, аби зрозуміти причину інакшості і прийняти цю особливість.
✌️ Аутизм треба діагностувати, коли діти мають рядсимптоматичних проявів, а їх батьки, вчителі й лікарі, не розуміють що відбувається з дітьми. Можуть важати їх агресивними, неслухняними, розумово відсталими та навіть лікувати від неіснуючих хвороб, тим самим погіршуючи їх стан.
✌🏾 Аутизм потрібно діагностувати, щоби зменшити кількість стериотипів про людей із РАС та ефективно впливати на їхнє залучення до життя в соціумі.

Зараз підхід до корекції аутизму такий, що людина сприймається такою, як вона є ― зі своїми особливостями. А головним завданням стала адаптація до життя, прививання навиків сприйняття зовнішньої інформації, навчання та комунікації з іншими людьми. Адже кожна людина варта повноцінного життя.

Різнорідні статті