У ваших рідних народилася дитина з аутизмом або ви дізналися, що у ваших друзів чи колег у малечі діагностований РАС? Ви не знаєте, як себе поводити, що запитувати й чи варто щось запитувати взагалі?
Ми даємо 5 порад, як не образити і підтримати такі сім'ї:
Реагуйте на нову для вас інформацію з повагою до батьків дитини з розладом аутистичного спектру
Не ставте під сумнів діагноз дитини, не кажіть, що дитина не виглядає ніби має аутизм, краще підбадьорте батьків. Скажіть: «Вашому малюку так пощастило, що його батьки такі спостережливі й що виявили розлад у ранньому віці. Дякую, що поділилися зі мною цим.»
Запропонуйте свою допомогу
Зазвичай у батьків дитини з аутизмом дуже напружений графік. Адже з дитиною потрібно займатися щонайменше 20 годин на тиждень, а більшість рутин потребують постійного залучення батьків.
Краще ось так запропонуйте свою поміч: «Отже, коли моя черга побути з малечою? Поки ви виділите час для себе.» Або ось так: «Ти можеш зустрітися зі мною цього тижня? Якщо не вдається, то я буду рада завітати в гості й допомогти приготувати обід чи вечерю? Так ми зможемо провести час разом і я допоможу тобі впоратися з іншими справами.»
Слухайте ваших близьких, які виховують дитину з аутизмом
Вам, як другу сім’ї, хочеться підтримати своїх близьких. Але може бути складно дізнатися, що саме є правильним. Один із найкращих варіантів ― бути хорошим слухачем та дати батьками дитини з РАС можливість виговоритися. Краще сказати: «Я тут, коли схочеш поговорити.»
Дізнайтеся більше про аутизм
Запитайте батьків дитини з РАС, де ви можете прочитати перевірену інформацію про аутизм (окрім нашого сайту 😊). Дізнайтеся, як ви можете взаємодіяти з дитиною з аутизмом ― запитайте в батьків та почитайте детальніше в перевірених джерелах.
Будьте інклюзивними
Родини, які мають дитину з аутизмом, часто почуваються ізольованими від інших. Запрошуйте їх на свої свята та прогулянки, намагайтеся підбадьорювати їх брати участь у соціальному житті. Ставтеся до родини з дитиною з РАС так само, як і до інших сімей. Їм важливо бути включеними в життя інших, а не бути виокремленими.
