Питання
Як організувати побут дитини вдома?
5 хвилин

Через особливості роботи нервової системи дитині з РАС може бути не комфортно жити без чіткої організації побуту. Щоби полегшити побут таким дітям, є низка рекомендацій і методик.

Навіщо?

Одна з основних ознак аутизму ― потреба в одноманітності й рутині, тому зміни в розпорядку дня спричиняють  у дітей із РАС тривожність. Труднощі також є з тим, щоби навчити дитину побутовим навичкам та самообслуговуванню. Ланцюжок дій зазвичай занадто довгий і дитина просто не розуміє, як із впоратись із тим чи іншим завданням Просте прохання зібрати іграшки звучить як незрозумілий заклик. Оскільки дитині не зрозуміло, як саме це потрібно зробити, з чого почати. Перш ніж дитина зможе виконати будь-яку дію, її потрібно вивчити й закріпити, а це потребує особливого підходу до організації побуту.

Що робити?

Розпорядок дня

Насамперед організуйте чіткий розпорядок дня. Намагайтесь не відхилятися від нього без великої потреби, оскільки в дитини з аутизмом це викликає стрес. Визначте, у які дні проходять заняття, коли за планом ігри, їжа, гігієнічні процедури, сон. Ці правила повинні знати й дотримуватися всі члени родини, тому краще повісити їх на видному місці. Також поведінкові терапевти рекомендують записувати прогрес і зауважувати кожну дію, яку дитина виконала самостійно. Діти з аутизмом набагато краще сприймають візуальну інформацію, тому краще розклад зробити у вигляді детальних картинок із чіткою послідовністю дій і подій.

Бажано окремо створювати розпорядок на тиждень та на вихідні. Якщо ви маєте розпорядок, до якого всі звикли, то ви мінімізуєте кількість докладених зусиль та кількість завдань для себе. Неважливо якого віку ваші діти, важливо щоби вони були включені в процес втілення власного розпорядку. Для дітей молодшого віку важливо дати право вибору. Наприклад, щоб діти самі обрали час, коли вони будуть робити домашнє завдання або знайдуть час на читання. Також важливо визначитись із цілями за день, які необхідно досягти в шкільній програмі або у власній творчості. Включаючи дітей у цей процес, ви даєте їм відчуття контролю того, що відбувається навколо.

Важливо робити розпорядок не складним для виконання, а поставлені на день цілі — досяжними. Інакше в дитини може сформуватися відчуття неуспішності та погіршення настрою та поведінки дитини. Починіть із меншого та поступого набирайте обертів.

Система заохочення

Застосовуйте систему заохочення, коли це необхідно. У кожної дитини заохочення своє і дуже важливо його знайти. Для когось це можуть бути спеціальні жетони за успіхи протягом дня, за виконання певних завдань із розпорядку,  або улюблені цукерки,  або гра на планшеті. Важливо нагороджувати дитину за кожну позитивну дію або поведінку. Наприклад, якщо дитина виконає 10 завдань зі списку та отримає за них жетони, то вона може обміняти їх на якусь нагороду. Для деяких дітей така система може не спрацювати, адже їм треба отримати нагороду негайно після виконання завдання. Нагородою може бути час на улюблені ігри чи додатковий час для перегляду відео чи телевізору, чи якийсь смачний перекус.

Повторювані рухи (стими)

На деяких дітей повторювані дії й рухи вже діють заспокійливо. Ви маєте розуміти, що якщо вони це роблять, це може допомагати їм привести свою нервову систему в порядок, і це нормально для них.

Ресурсна кімната

Часто діти в спектрі можуть відчувати сенсорне перевантаження від того, коли всі члени родини активно займаються своїми справами на одній території. Для таких випадків бажано мати ресурсний куточок, де дитина може заспокоїтися та перепочити. У куточку має бути мінімальна кількість сенсорної інформації: перепадів світла, звуків, різких текстур. Також добре працюють у таких випадках звукопоглинаючі навушники для дітей, які чутливі до оточуючих звуків, жилети з важким наповненням,  спеціальні ковдри з обважнювачами, тканини-обгортки.

Кризовий план

Також непогано було б створити «Кризовий план», тобто продумати, що і як ви будете робити, у момент кризи пов’язаної з психічним здоров’ям дитини, враховуючи її історію й анамнез. Просто по пунктах продумайте свій план дій та обговоріть його із сім’єю. Визначтесь із людиною, якій ви зателефонуєте першій при появі проблем. І якщо момент такої кризи настане, ви чітко знатимете, що вам робити, не витрачаючи час на паніку.

Організація простору

Дозвольте дитині розташувати свої речі так, як зручно їй. Вам може здаватися це безладом, але нехай дитина розпоряджається своїм власним простором. Так нервова система буде більш стабільною в дитини. Не обов’язково віддавати дитині всю кімнату, вистачить власного столу або полиці. Не порушуйте розташування речей навіть на сантиметр ― для вас це дрібниця, а для людини з аутизмом ― значний стрес.

Методика ланцюжка

Кожна побутова справа складається з дрібних етапів. Ми звикли їх не помічати, але дитині з аутизмом прохання «заправити ліжко» може бути настільки ж незрозумілим, як дорослому ― «приготуй щось смачне».

З чого почати? Що зробити далі? Як досягти кінцевого результату?

Що вважається смачним: кекси чи картопля? Так і з ліжком: що застелити спочатку, а що потім, накривати пледом чи ні, подушку класти зверху ковдри або під неї. Дитина губиться й не може почати.

Полегшіть задачу: розкладіть її на ланцюжок коротких дій:

  1. підійди до ліжка;
  2. прибери з ліжка ковдру й подушку;
  3. поправ простирадло;
  4. поклади подушку на місце;
  5. накрий ліжко ковдрою.

Здавалося би, що це проста дія, але складається аж із 5 пунктів! Не дивно, що дитині з аутизмом це складно.

Спочатку весь ланцюжок доведеться озвучувати та допомагати руками ― коли руки дитини в руках батьків. Потім часткова допомога, коли руки дитини підводяться тільки, а саму дію дитина робить самостійно. Далі самостійна дія під контролем батьків. Вже потім дитина може робити це сама з візуальною або текстовою підказкою. Бачите, що попередній етап виконуються впевнено? Переходьте до наступного. І так до моменту, поки дитина повністю не запам’ятає весь ланцюжок. Кожен з етапів може займати деякий час, навіть декілька місяців. 

Зворотній ланцюжок

Ще один варіант навчити побутовим навичкам ― почати з кінця. Тоді підказувати потрібно всі пункти ланцюжка, за винятком останнього. Його дитина виконує сама. Такий варіант навчання підходить у тому випадку, коли дія добре знайома, але закінчити її правильно не виходить. Наприклад, дитина не прибирає на місце зубну щітку або забуває змити за собою унітаз.

Як закріпити засвоєне?

Не забути опановані навички та закріпити їх, окрім постійного повторення, допоможе відеозйомка. Зробіть відео дитини, яка правильно й послідовно виконує потрібний ланцюжок. Включіть це відео одночасно з дією. У результаті дитина відчуває підтримку, але виконує все самостійно. Згодом така відео підтримка стане непотрібною.

Різнорідні статті