Базове
Що таке сенсорна інтеграція?
10 хвилин

Спостереження, діагностика та корекція порушень

На ранніх етапах розвитку дитини можуть виникати порушення нервової системи (гіпер- або гіпочутливості, проблеми з координацією рухів та дисбаланс у відчутті частин тіла тощо).

Такі порушення мають назву “сенсорна дезінтеграція”.

Вони впливають на сприйняття інформації, яка надходить ззовні через зір, слух, нюх, смак та дотик. Якщо в дитини є дисбаланс або чутливість до певних сенсорних стимулів, це заважатиме їй навчатись та розвиватись, спричиняючи постійний стрес та тривожність.

Тому необхідно збалансувати сенсорні переживання дитини та відчуття власного тіла, щоб вона могла спокійно вчитись і розвиватися без негативних і болісних відчуттів.

Сенсорна інтеграційна терапія допомагає збалансувати чутливості дитини, підтримувати правильний розвиток та адаптуватися до повсякденних завдань.

Що таке сенсорна інтеграція?

Сенсорна інтеграція ― це  процес, під час якого людина сприймає інформацію через зір, слух, нюх, смак, дотик тощо та опрацьовує її. Саме завдяки сенсорній інтеграції люди можуть правильно реагувати на різні ситуації. Наприклад, закривати вуха під час дуже гучного звуку чи різко прибирати руку від чогось гарячого.

Формування сенсорної інтеграції починається вже під час внутрішньоутробного періоду розвитку дитини. Однак найбільш інтенсивно вона формується в перші 3 роки життя і триває до 7 років.

Що таке порушення обробки сенсорної інформації або сенсорна дезінтеграція?

Cенсорна дезінтеграція – це нейробіологічний розлад, який діагностується в дітей та дорослих, яких не коригували в дитинстві. Діти з цим розладом невірно тлумачать звичайну сенсорну інформацію (звуки, смаки, запахи, дотики).

Одні відчувають надлишок різноманітних відчуттів, що може їх лякати. Наприклад, звичайна за гучністю розмова буде здаватися їм криком. Інші навпаки шукають інтенсивних сенсорних переживань. Це призводить до різних поведінкових і функціональних проблем.

Порушення можуть мати будь-які 5 органів чуття, а також вестибулярний апарат та глибинна чутливість (м’язове відчуття положення тіла в просторі через особливі рецептори – пропріоцептори).

Чи мають діти з розладом аутистичного спектра порушення обробки сенсорної інформації?

За результатами пілотного дослідження Sensory Processing Disorder Foundation, до 80 % дітей з аутизмом мають це порушення обробки сенсорної інформації.

Як визначити, чи є в дитини порушення обробки сенсорної інтеграції?

Найпершим способом визначити у дитини дисбаланс сенсорної інтеграції ― це спостереження за поведінкою.

Наприклад, якщо дитина задивляється на яскраве світло —  у неї може бути гіпочутливість до світла. Тобто їй не вистачає зорового насичення і коли вона дивиться на світло, то так себе стимулює. Якщо навпаки прикриває очі при звичайному освітлені — це не тому що вона встидається, а тому що їй боляче, й це гіперчутливість. Занадто багато зорового насичнення. 

Так само зі звуками, тканинами, текстурою їжі, запахами. Якщо дитина кричить, коли ви одягаєте на неї бавовняний светр — це не означає, що вона не вихована. Це може означати, що вона має чутливість у певній частині тіла до бавовни. І з цією сенсорною чутливістю треба працювати.

Тобто батьки мають спостерігати за дитиною, підмічати такі найменші сенсорні дисбаланси і пропрацьовувати їх під час інтеграції.

Так само важливо зауважити, що ігнорувати ці моменти не можна, бо з віком вони будуть тільки поглиблюватись і можуть значно ускладнювати життя людини.

У медичних закладах сенсорний дисбаланс визначає нейропсихолог за допомогою діагностичних методик, клінічного спостереження, а також бесіди з батьками. Отримана інформація дозволяє оцінити ступінь сенсорної чутливості дитини й розробити відповідну програму терапії.

Чи потрібна медикаментозна підтримка?

Медикаментозна підтримка можлива в разі таких симптомів, які знижують ефективність психологічної корекції. Наприклад, якщо дитина проявляє (ауто)агресію, негативізм, рухальну розгальмованість. Лікар може призначити препарати, які стимулюють інтегративну діяльність мозку, активізують пам’ять та мислення. Також лікуються розлади харчової поведінки, алергії тощо. Крім того, дитина з аутизмом може не показувати, що в неї болить. Її потрібно вчити виокремлювати біль від інших відчуттів і вказувати на нього.

Що таке сенсорна інтеграційна терапія?

Сенсорну інтеграцію можна проводити як вдома, так і в спеціальних сенсорних кімнатах чи разом з нейропсихологом.

Для сенсорної інтеграції можна застосовувати:

💆️    массажні щітки

💆️    ємності з крупами

💆️     сенсорні іграшки

💆️     мочалки з різним ступенем жорсткості

💆️     пледи з гудзиками

💆️     ліхтарики й лазери

💆️     самокат, ролики, велосипед

💆️     аромалампи

💆️     дитячі вібруючі зубні щітки

Інтеграційні активності, які можна проводити вдома:

🤹    ігри з пластиліном, тістом, піною

🤹    заняття на шведській стінці

🤹    ігри з піском та водою

🤹    слухати музику, що заспокоює

🤹    ігри з тоннелями та палатками

Нейропсихолог так само використовує гру в якості мотиваційного стимулу.

Але це не проста гра. Під час занять фахівець намагається, щоби дитина чітко виконала поставлене завдання, яке допоможе їй сприймати сенсорні переживання в позитивний спосіб. Терапія допомагає дитині відчувати себе комфортно й навіть насолоджуватися новими сенсорними відчуттями, а також адаптує її до повсякденного життя й подальшого розвитку.

Як використовуються спеціальні сенсорні кімнати?

Світла сенсорна кімната має спеціальне обладнання для всіх видів стимуляції: візуальної, слухової, тактильної, кінестетичної та нюхової. Стандарно вона може містити бульбашкову колону, особливу підсвітку з кольоровим проєктором, диско-м’яч та світловий дощ. Також можуть застосовуватись різнокольорові лампи, кольорова панель для розвитку, сенсорна ковдра й т.д.

Темна сенсорна кімната призначена для релаксації та відпочинку дитини. Її доцільно використовувати після виконання завдань та уроків. Таку кімнату можна обладнати вдома чи в закладі, де дитина перебуває тривалий час. Темна кімната може містити пуфи чи підстилки, світлозвукові панелі, інтерактивні системи, фіброоптичні вироби, засоби музичної та ароматерапії.

Чи можна вилікувати порушення обробки сенсорної інтеграції?

Інтеграційна сенсорна терапія допомагає зменшити прояви розладу. Дослідження показують, що регулярні заняття змінюють функцію нервової системи й покращують здатність обробки різних відчуттів.

Як проходять заняття?

Заняття проходять у спеціально обладнаній сенсорній кімнаті. Метою терапії є не навчання навичкам, а вибір і зміна видів діяльності та реакції дитини на ті чи інші відчуття. Під час терапії дитина відчуває різні звукові, зорові, тактильні, вестибулярні (положення тіла в просторі) і пропріоцептивні (м’язові відчуття) сенсорні стимули. Наприклад, фахівець пропонує дитині робити різні вправи в затемненій кімнаті або відчувати на дотик різні за фактурою поверхні.

Заняття будуються у такий спосіб, щоб стимулювати все більш складні адаптивні реакції на різні сенсорні відчуття.

До засобів, які можуть використовуватися при сенсорній інтеграції входять різноманітні іграшки, гойдалки, гамаки, м’ячі, танці та музична гімнастика, тактильні стимулятори й навіть міцні обійми.

Ми також радимо щодня робити дитині сенсорний массаж для балансування відчуттів в тілі і підготовки до занять. Масаж може відбуватися не на столі, а в процесі спілкування і руху. Так дитина привчається витримувати новий сенсорний досвід, тренує витривалість та інтегрує свої відчуття.

Такі методи як “масаж у житті” пропонує сенсорно-інтегративна терапія Джин Айрес.

Що таке сенсорно-інтегративна терапія Ен Джин Айрес?

Цю методику науково розробила американська ерготерапевтка Ен Джин Айрес. Вона вже довела свою ефективність у роботі з дітьми з аутизмом.

Спочатку спеціаліст діагностує дитину шляхом спостереження та спеціальних тестових завдань. Далі визначає індивідуальну програму, яка має чотири рівні. Варто зазначити, що всі рівні мають дотримуватись послідовно.

На першому рівні дитина навчається відчувати себе як фізичне тіло. Вона збирається на ноги та тримає рівновагу. Це надає їй відчуття безпеки.

На другому рівні дитина навчається координації рухів. Вона засвоює рухові автоматизми, що емоційно стабілізують.

Третій рівень розвиває зорово-моторну координацію, яка допомагає цілісно сприймати простір. Дитину навчають розуміти мовлення та говорити.

На четвертому рівні вона відчуває тіло як сенсомоторне ціле, засвоює ігрову діальність, навчається самоконтролю та співпереживанню.

У підсумку, ефективність сенсорно-інтегративної терапії залежить від кількох факторів. По-перше, це правильна діагностика, яка враховує всі особливості дитини в індивідуальній програмі. По-друге, навчання батьків дитини засобів інтеграції. По-третє, професіоналізм фахівця, який відстежує і коригує програму. Тоді позитивні результати можна буде спостерігати вже після кількох місяців терапії.

Різнорідні статті