Базове
Люди з РАС ― генії?
1,5 хвилини

Ні.

Люди з РАС мають мислення, що відрізняється від нормотипового й зовсім по-іншому сприймають інформацію. Вони повністю зосереджені на деталях і можуть не помічати загальної картини.

Наприклад, людина з РАС може увійти в кімнату й не зауважити нічого, окрім невидимих складок на шторах.

Усі люди з РАС мають значний фокус на предметі своєї зацікавленості. Вони його вивчають досконально.

Ця зосередженість не доступна людям нормотиповим. Людина в спектрі, захоплена своїм інтересом, може днями втримувати цю зосередженість, навіть не відволікаючись на їжу чи пиття. Проте на інших речах людина з РАС може не фокусуватися, або тримати коротку увагу (до 10 секунд), що провокує проблеми в навчанні таких дітей та вивченню тем поза їх сферою інтересів.

Геніями, або савантами, вважаються люди, коли їхні вміння і знання можуть принести якусь користь іншим людям. Наприклад, геніальним є Григорій Перельман, лауреат Нобелівської премії, математик, який довів гіпотезу Пуанкаре.

Якщо весь фокус людини з аутизмом спрямований у її внутрішній світ, ніхто не дізнається про цей потенціал.

Водночас геніальними можна вважати людей з РАС, які знають напам’ять усі обгортки жувальної гумки певного бренду за всі роки її існування. Але це знання фактично нікому не потрібне.

Чому небезпечно вважати всіх людей із РАС геніями?

Сім’ї таких дітей можуть нехтувати корекційною терапією, адже можуть думати, що дитина з аутизмом буде геніальною та легко пристосується до життя. Сенсорні чутливості, постійна тривожність, протест проти будь-яких ускладнень у навчанні, та й відсутність навички вчитись, без корекції призводять до того, що дитина не здатна розкрити особистий потенціал. 

В результаті, навіть якщо у дитини і є ґеніальні здібності - вона не зможе їх використовути і зробити прикладними. 

У той самий час не можна «ставити хрест» на дітях, які не демонструють жодних здібностей.

Потенціал є в кожної дитини: хтось його демонструє з трьох років, а хтось у тридцять.

Щоправда, розвинути свій потенціал набагато більше можливостей у збалансованої дитини. Тому корекція вкрай важлива. Коректні методи завжди спрямовані на те, щоби дитина виражала свій потенціал у зовнішній світ, а не перебувала у своїх внутрішніх світах.

Різнорідні статті