Питання
Як діяти, якщо трапився нервовий зрив?
2 хвилини

Зазвичай зміни провокують проблемну поведінку у дітей з аутизмом. Нервові зриви та проблемна поведінка може з’являтись у дітей, особливо коли ви тільки налагоджуєте ваш розпорядок дня. Тому ми трошки розкажемо про основні стратегії поведінки, які допоможуть це згладити.

1️⃣ Якщо у дитини трапився нервовий зрив, важливо знайти для неї безпечне місце, бо діти в стані афекту можуть розмахувати руками, битись головою. Тому важливо відправити дитину в місце, де вона зможе пережити свій нервовий зрив і не пошкодить себе чи інших людей, наприклад, батьків. Постарайтесь у цей період зберігати спокій, наскільки це можливо. Розуміємо, що це набагато легше сказати чи написати, аніж зробити, але ці кроки дійсно допоможуть швидше закінчитись істериці і зменшують частоту істерик у майбутньому. Тому залишатися максимально спокійним — дуже рекомендовано.

2️⃣ Також важливо дозволити істериці пройти своїм ходом. Якщо ви докладаєте зусиль, щоби покінчити з істерикою або намагаєтеся відволікти дитину від істерики, це може стати приводом для зростання їх частоти в майбутньому. 

Важливо розуміти, що нервовий зрив - це не контрольований стан. Дитина не винна у тому, що її нервова система не витримала.

3️⃣ Що ви можете зробити, поки істерика йде своїм ходом — це лагідно і спокійно сказати: «Дай мені знати, якщо знадобиться моя допомога, щоби заспокоїтись», «Я буду тут, якщо я тобі знадоблюся», «Коли ти будеш готовий, ми можемо почитати книжку або щось перекусити». Але уникайте складних детальних інструкцій, адже коли дитина пригнічена та б’ється в істериці, вона не зможе дотримуватися довгої чи складної послідовності дій. 

4️⃣ Не намагайтесь обговорювати ситуацію, що склалась. Зробіть це коли дитина остаточно заспокоїться. Визначте, що стало пусковим механізмом істерики. Ще раз поясніть, чому ви просите робити певні речі під час істерики, і які можуть бути наслідки, якщо цього не робити. Наприклад, поясніть, що якщо дитина не піде у спокійне місце, аби заспокоїтися, то вона може зробити собі/будь-кому боляче.  Проговоріть і повторіть всю вашу послідовність дій під час істерик із дитиною.

5️⃣ Спільно докладені зусилля допоможуть зробити дитину частиною команди. Установіть нагороди й покарання за поведінку в таких ситуаціях. Це дасть дитині відчуття відповідальності за свої дії й готовність бачити результати своїх дій. 

Коли ж ви скажете про покарання за таку поведінку після закінчення істерики, то це може викликати рецидив і повторну бурю емоційного перенапруження. Тому дуже важливо проговорювати з дитиною наперед про можливі наслідки  небажаної поведінки. Обов’язково дотримуйтесь виконання проговорених негативних наслідків, які чекають на дитину у випадку неприйнятної поведінки. Якщо це не буде виконуватись, то дитина не буде ставитися до цього серйозно. Звісно це також легше сказати, ніж зробити. Особливо коли істерика почалася під час робочого дзвінка чи в магазині, і вам треба припинити її терміново. То звісно ви зробите все, щоби швиденько її припинити. Але пам’ятайте, що в перспективі такі методи призведуть до зростання частоти істерик.

💡 Пам’ятайте, що хороша поведінка має винагороджуватися. Дитина має отримати нагороду, яку ви пообіцяли за хорошу поведінку. Нагороду не можна відбирати за подальше недотримання правил поведінки. У такий спосіб діти стають зацікавленими в хорошій поведінці.

Різнорідні статті